Пам’ятки для батьків

Дев’ять заповідей батьківства

1. Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви є, або як ви хочете. Допоможіть їй стати не вами, а собою.
2. Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите: ви дали їй життя, як вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому, той – третьому: це незворотний закон природи.
3. Не зганяйте на дитині своєї образи, щоб на старості не їсти гіркого хліба, адже: що посієш, те й пожнеш.
4. Не ставтеся до проблем дитини зверхньо: для неї її життя не легше, ніж для вас – ваше. Можливо, ще й важче, адже їй бракує досвіду.
5. Не принижуйте дитину!
6. Не мучте себе, якщо не можете чогось зробити для своєї дитини, мучте – якщо можете і не робите.
7. Пам’ятайте: для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.
8. Умійте з повагою ставитися до чужої дитини. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли б, щоб інші зробили вашій.
9. Любіть свою дитину будь – якою, адже дитина – це свято, яке зараз поки що з вами.

Пам’ятка для батьків, які хочуть, щоб їх дитина стала впевненою в собі

• Не втручайтеся в справу, якою зайнятий ваш малюк, якщо він не просить допомогти.

• Щоб уникнути проблем і конфліктів, порівнюйте свої надії зі здібностями дитини.

• Якщо те, що ви намагаєтеся сказати, говорили вже разів десять, краще промовчіть: можливо це не працює.

• Особливості і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і цікавістю.

• Навчити дітей відповідати за свої вчинки – одне з головних завдань дорослих.

• Поступово, але неухильно позбавляйте себе турботи та відповідальності за особисті справи дитини і передавайте їх їй.

• Виконуйте тільки те, чого дитина не може виконати самостійно.

• Дорослим необхідно мати мужність і обов’язково давати дітям можливість припускатися помилок, щоб вони навчилися бути самостійними.

• Фізичні покарання озлоблюють, залякують і принижують дітей.

Пам’ятка для батьків

1. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідувань в садку, побудьте з нею певний час на прогулянці.
2. Дайте в дитячий садок улюблену іграшку.
3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат в сім’ї.
4. Бережіть нервову систему дитини і вихователя.
5. Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашої дитини ( як любить засинати, що любить їсти, які продукти провокують алергію).
6. Відвідувати дитячий садок дитині треба тільки здоровою.
7. Навчайте дитину вдома всім необхідних навичок самообслуговування.
8. Допоможіть дитині виробити звичку такого режиму дня, як у дитячому садку.\

Що таке готовність до школи?

 Мета консультації: підвищити психолого – педагогічну компетентність батьків дітей дошкільного віку, не охоплених дошкільною освітою, завдяки інформуванню їх щодо проблеми готовності дітей до шкільного навчання.

Хід консультації

Бути готовим до школи вже сьогодні не

означає вміти читати, писати, рахувати.

Бути готовим до школи означає бути

Готовим всього цього навчитися.

Л. Венгер

І. Зміст поняття «готовність до школи»

           Що чекає школа від дитини? Яких якостей? Яких рис характеру? Відповісти, зазвичай, складно, тому що інколи самі батьки не розуміють, до чого готувати сина або доньку.

           Школа проводить тестування навесні – влітку, але вже восени і взимку необхідно знати складові психологічної готовності дитини до школи і допомогти їй.

          Діти, яких виховують у дитячому садочку, потребують додаткової допомоги і з боку фахівців, і з боку батьків.

         Тести на шкільну готовність досить часто складаються з діагностичних процедур на лічбу, письмо, читання. Навчання в школі вимагає вміння:

• налагоджувати причиново – наслідкові зв’язки;
• порівнювати, аналізувати, групувати;
• діяти довільно;
• діяти за зразком;
• спілкуватися з однолітками;
• і бажання бути школярем, «дорослим».

          У дошкільному віці переважає ігрова діяльність. У школі здійснюють перехід до навчальної діяльності, що на найближчих 11 років стане головною. У перехідний вік (5-6 років) у дитячому садку здійснюють поступову підготовку дитини до школи, що вплітає в ігрову діяльність елементи навчальної, тобто зважаючи на зону найближчого розвитку (ЗБР), що містить уміння і здібності дитини виконувати щось, але за допомогою дорослого, під його керівництвом, - те, що повністю самостійно дитина ще не може робити ( наприклад, тривалий час утримувати увагу, виконувати нецікаву роботу тощо). Ці здібності тренуються на заняттях в дитячому садочку.

           Дітям із затримками загального, мовленнєвого розвитку одних занять у дитячому садку недостатньо, процес формування готовності займає у них більш тривалий час. Тому особливо важлива наявність занять удома.

          Побутові, повсякденні ситуації багаті на навчальний матеріал, що дає змогу сформувати, закріплювати, збагатити різні складові психологічної готовності дитини до школи ( навички дії за зразком, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати, розвивати пам’ять, мовлення, налагоджувати взаємини з дорослими й однолітками та ін..). Повсякденне спілкування стає невичерпним джерелом навчання, взаємного пізнання і радості дитячо – батьківських стосунків. У цьому провідна роль належить батькам.

          Важливою підготовкою до школи стає ознайомлення дитини зі школою: як вона виглядає, як улаштована, яким є шкільний розпорядок, чим займаються діти в школі; не менш цікавими і пізнавальними можуть стати спогади батьків про свій перший клас, домашні фотографії, перші зошити, що збереглися, буквар, а також враження батьків, які б орієнтували дитину на школу.

ІІ. Пам’ятка для батьків

Шестирічна дитина повинна:

1. розрізняти предмети за ознакою форми;
2. позначати словами місце знаходження предмета стосовно себе та інших предметів;
3. порівнювати завдовжки, заввишки, завширшки до 10 предметів, розкладати їх у порядку зростання і зворотному порядку;
4. застосовувати різні кольори і відтінки для створення виразного образу;
5. зображувати овочі, фрукти, іграшки за уявленням і з натури;
6. створювати зображення фігури людини і тварини в русі;
7. створювати виразні образи за уявленням і з натури, використовуючи спосіб вирізування, прийоми симетричного вирізування з паперу;
8. будувати і малювати відповідно до теми й умов, плануючи етапи створення споруди.